Cocaine 99% КОКАИН 97% Тавда

Я человек не стандартный, эдакий гопник-наркоман, и у меня эта история, братаны, для вас. Знаете, бывает так, что ты закидываешься чёрной дурью, и кажется, будто летишь по радуге, только смех несётся в унисон с твоими взрывными эмоциями. Это был долгожданный день, когда я наконец-то принялся искать закладки, чтоб прокатиться на волне экстаза. Мой цельный богемный мет уже давно превратил меня в чудовище, но картина мира, которую я видел после этой покупки, братцы, унесла меня в другую реальность. Знаете, братаны, я решил свернуть на мексиканский наркорынок, ведь там всегда можно нарыть то, чего нет у нас. Так что, все решения были приняты. Чувствовалось, что сегодня для меня будет особенный, во всех смыслах, день. Я выдвинулся со своей бандой, плохо пахнущих дешёвкой, но это нас не останавливало. Когда нарисовался закладчик, мы уже сговорились, что возьмём всё, что он предложит. Я прикинул, что мне хватит на пару дней, так что давай гонять! Расписка, деньги и в руках у меня была долгожданная порция. Солнце светило невероятно ярко, словно для меня лично, и я чувствовал, как прямо сейчас мир станет красочным и сумасшедшим. Белая порошок, словно зеркало, была готова к своему открытию. Я положил её на плиту и струна иглы пронзила её. Теперь она готова ко мне, а я к ней. Я пробил на измену, зная, что через пару минут меня ждут галлюцинации, где цвета, звуки и образы станут словно карнавалом. Всё это поражает разум, овладевает телом, вставляет тебе самый крепкий топчик. И, когда первые эффекты вступили в силу, я вроде попал на ярмарку смеха. Я побежал по радуге, крутясь в круг, закидываясь метом между пальцами. Вокруг меня были люди, но я их не замечал. Они становились частью этой сказочной иллюзии, в которой я находился. Я смеялся, как никогда, и все проблемы отлетали. Хи-хи, братаны, это было безумие! А потом я заметил радостные цвета вокруг меня. Они были такие яркие и насыщенные, что я просто не мог не свернуть к ним. Я побежал вперёд, словно несся на ветру, проникая в самые глубины этой новой реальности. И там, братаны, я увидел что-то невероятное - настоящую радугу. Она растянулась как мост между мечтой и реальностью, и я решил переступить через неё. Я перелетел через радугу и оказался в мире, где смех пронизывал воздух. Я слышал его повсюду - в шепоте ветра, в пениске птиц, в радостных взглядах прохожих. Я чувствовал себя свободным, словно ничто не могло удержать меня. Я плюнул на разум и погрузился в этот безумный сон. Не знаю, сколько времени я провёл там, но когда вернулся, ещё долго не мог отойти от этого волшебного путешествия. Казалось, что весь мир стал чётким и ярким, словно я снял очки-полупрозрачные. Все цвета были насыщенные, а звуки стали заметно громче. Мой реальный мир стал другим, я осознал его иначе. Но, братаны, это было не на долго. Время от времени я возвращался к мексиканским закладкам, надеясь повторить своё ощущение. Но каждый раз, когда я пытался пересечь радугу снова, она превращалась в обычный дождевой изгиб. Всё окружающее меня становилось серым и однообразным, но моё желание испытать её снова не исчезало. Братцы, я вас предупредил, что эта история - не для слабонервных. Но если вы когда-то будете здесь, на этом пути закладок и мета, обязательно забудьте о всяких изменах и галлюцинациях. Вот так, братаны, такая история, моя история.

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.